II KOMUNIKAT POLSKO-UKRAIŃSKI

W efekcie konferencji „Polacy i Ukraińcy 1918–48. Trudne pytania” (czerwiec 1994) Ośrodek KARTA doprowadził do uzgodnienia Komunikatu polsko-ukraińskiego, pod którym podpisały się 11-osobowe reprezentacje obu stron. Przez trzy następne dekady nie doszło do kolejnych wspólnych uzgodnień, które by ten pierwszy akt dopełniły. Z tamtej konferencji wyrósł cykl „Polska–Ukraina: trudne pytania” (KARTA była wydawcą kolejnych tomów z pełnym zapisem seminariów), a dzięki niemu, już na początku XXI wieku, obie strony dopracowały się bardzo bogatej dokumentacji.

Przed 80. rocznicą apogeum zbrodni w lipcu 1943 KARTA postanowiła podjąć drugą próbę całościowego porozumienia. II Komunikat powstawał ostatecznie na przełomie 2023/24 roku, finalnie 24 wybitnych historyków obu stron uzgodniło między sobą wspólny tekst, który może być impulsem do zmiany nastawień. II Komunikat polsko-ukraiński daje szansę na wnikliwszy namysł także wśród polityków i większą ich odpowiedzialność.

Dotąd doraźne interesy okazywały się ważniejsze niż daleka wspólna perspektywa. Tym razem więź obu społeczeństw wzmacnia agresja rosyjska – inaczej niż gdy 80 lat temu byliśmy przeciw sobie w cieniu takiej agresji. W tym kontekście staje się możliwe bezstronne odniesienie się do minionej polsko-ukraińskiej krwawej rywalizacji. II Komunikat polsko-ukraiński nie jest podpisany przez dwie osobne narodowe grupy, lecz alfabetycznie przez wszystkich badaczy z obu stron. To było możliwe, skoro racje strony polskiej nie różnią się już w tym od ukraińskiej. Skoro może zabrzmieć właśnie wspólny głos.

Prace nad II Komunikatem polsko-ukraińskim zostały dofinansowane przez Centrum Mieroszewskiego i Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego.

Wersja ukraińska publikacji: ІІ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ КОМЮНІКЕ

За результатами конференції «Поляки та українці 1918–1948 Важкі питання» (червень 1994 р.) Центр КАРТА ініціював погодження польсько-українського Комюніке, яке підписали 11 істориків з обох країн. Протягом наступних трьох десятиліть не було досягнуто жодних спільних домовленостей, які б доповнили цей перший акт. З тієї конференції виникла серія «Польща-Україна: складні питання» (Центр KARTA видав наступні томи з повними записами семінарів), і завдяки їй вже на початку ХХІ століття обидві сторони створили дуже багату документацію.

До 80-х роковин апогею злочинів у липні 1943 року, КАРТА вирішила зробити повторну спробу ініціювати комплексне порозуміння. II Комюніке було підготовлено на рубежі 2023/24 років, і зрештою 24 видатних істориків з обох сторін узгодили спільний текст, який може стати поштовхом до зміни наставлень. ІІ польсько-українське Комюніке дає також можливість політикам для більш ґрунтовних роздумів і більшої відповідальності.

До цього часу короткострокові інтереси виявилися важливішими за довгострокову спільну перспективу. Нині зв’язок між обома суспільствами зміцнює російська агресія – на відміну від подій 80-річної давнини, коли ми зіткнулися одне з одним в тіні такої агресії. У цьому контексті стає можливим неупереджено звернутися до минулого польсько-українського кривавого суперництва. II польсько-українське Комюніке підписане не двома окремими національними групами, але дослідниками з обох сторін, чиї прізвища ми розмістили за абеткою. Це стало можливим, оскільки рація польської сторони більше не відрізняється від української. Тепер може прозвучати спільний голос.